30-31 січня 2023 в Брюселі відбулися засідання Ради міністрів з питань сільського господарства та рибальства ЄС і Комітету сільського господарства та розвитку сільських територій Європарламенту, на яких піднімалося питання, зокрема, щодо пільгового торговельного режиму України з ЄС.
Ініціатором обговорення можливості скасування або скорочення пільгового торговельного режиму України з ЄС стала Польща, оскільки зростання імпорту створило певні проблеми у прикордонних країнах: імпорт українського соняшнику в Болгарію збільшився з близько 3 тис. тонн у 2021 р. до 892 тис. тонн у 2022 р. Також, зростання обсягу українського експорту пшениці, рапсу, кукурудзи та інших культур спостерігається в таких країнах, як Румунія, Угорщина, Болгарія, Польща, Словаччина, проте Міністри країн ЄС зазначили, що це не є проблемою для усього Європейського Союзу.
Всеукраїнська Аграрна Рада разом із провідними аграрними асоціаціями закликала лідерів країн ЄС зберегти та безстроково продовжити пільговий торговельний режим України з Європейським Союзом. Адже після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну держава перебуває в надскладному становищі за всі роки незалежності.
Росія цілеспрямовано знищує український агросектор, частина морських портів окупована, повноцінний експорт зупинений, поля "засіяні" мінами, підприємства вщент зруйновані.
«Західний кордон для України – рятівне коло, яке нам щиро простягнули. Для нас це вимушений крок через блокування українських портів. Аграрії змушені вивозити продукцію через західний кордон і порти ЄС. Доставка до них здійснюється автотранспортом, що створює додаткові витрати. Тому, я особисто звернувся до голови Комітету з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Європарламенту Норберта Лінза. Ми також надіслали звернення до Ради міністрів з питань сільського господарства та рибальства та членів союзу двох великих сільськогосподарських організацій – COPA і COGECA, які представляють найсильнішу групу інтересів європейських фермерів. Ми розуміємо занепокоєння європейських аграріїв, але просили владу ЄС шукати методи підтримки своїх виробників, які не допустять поглиблення кризи в Україні та сприятимуть посиленню продовольчої безпеки у світі», - зазначив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.
Попри проблеми для місцевих фермерів, особливо у прикордонних із Україною країнах, які почали відчувати труднощі зі збутом власної продукції, під час обговорення жодна з країн-членів не висувала ініціатив щодо скорочення або створення якихось бар’єрів для українського сільськогосподарського експорту, висловлюючи абсолютну підтримку України та українських фермерів. Водночас, країни ЄС почали шукати шлях, як підтримати європейських фермерів у цій надзвичайній ситуації.
«Можливим інструментом є використання кризового резерву ЄС для підтримки фермерів. Не всі країни-члени підтримали таку пропозицію, але більшість з них не були проти неї. Це саме та причина, з якої ми дуже серйозно зважимо на можливість використання кризового резерву для фермерів, які мають проблеми. Ми проаналізуємо цю ситуацію, і я подам цю пропозицію на розгляд Колегії Європейської комісії», - наголосив єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський.
Зазначимо, що на початку російської агресії імпорт з України був майже повністю заблокований, і становив не більше 200 тис. тонн сільськогосподарських товарів на місяць. Зараз країни ЄС фіксують значне підвищення імпорту з України у порівнянні між 2021-2022 рр, зокрема: імпорт зерна з України до ЄС у 2021 р. складав 287 тис. тонн, у 2022 – показник зріс до 2,849 млн тонн; кукурудзи до війни з України до ЄС надходило 7,309 млн тонн, у 2022 – обсяг зріс до 12,012 млн тонн; до війни ЄС імпортував 25 тис. тонн насіння соняшнику, а у 2022 – показник зріс до 1,855 млн тонн.
Проте, враховуючи, що термін дії зернової угоди спливає у березні і українські аграрії не знають, чи буде вона подовжена і на який термін, а сьогоднішні умови постійно порушуються через штучно створені російською стороною додаткові інспекції суден, Україна повністю залежна від експорту своїх товарів через західний кордон, а отже, збереження пільгового торговельного режиму із ЄС для подальшої підтримки економіки України та аграрного сектору держави вкрай важливе.
Дякуємо за співпрацю та підтримку членам Ради міністрів з питань сільського господарства та рибальства ЄС, Комітету сільського господарства та розвитку сільських територій Європарламенту, та єврокомісару із сільського господарства Янушу Войцеховському, а також Міністру у справах села Швеції Петеру Куллгрену, який представляє головуючу країну у Раді ЄС.
